Islamic ethics, sufism in the teachings of Ḥasan Ḥasanʹzādah Āmulī; a renowned Iranian scholar.

The history of philosophical thought has often been compared to a comedy of errors, and is one of the most important dimensions of the intellectual history of mankind. Quests for a correct view of the world and tragic mistakes, the polarization of philosophy into mutually exclusive trends, which is sometimes thought of as a permanent scandal in philosophy — these are not merely the searchings and sufferings of individual thinkers. This is the intellectual odyssey of mankind, and those to whom (...) it appears a farce apparently interpret the tragic only as the idols of the theater. But the fact is that antinomies, crises, retracing of steps, the discarding of real truths in favor of erroneous concepts long since refuted but stubbornly taken as true — are these things characteristic of philosophy alone? Philosophy is the intellectual image of mankind, and the contradictions of its development are of no small importance to the intellectual biography of humanity. (shrink)

Hegel, like his precursor of genius Heraclitus, is often called an "obscure" philosopher. One must agree with this. That being the case, it becomes impossible to evade the question of the reasons for this "obscurity," which clearly should not be reduced to shortcomings of style. True, Hegel's language is difficult; it must be studied and one must become accustomed to it in order to understand Hegel's philosophy. Nonetheless, this distinctive language is very expressive. It presents well all the nuances of (...) Hegel's thought. (shrink)

The concept of truth is a fundamental category in the theory of knowledge and philosophy in general. Other philosophical categories presuppose the concept of truth as their content or as the goal of investigatory inquiry. Philosophy begins historically with rejection of any form of opinion in the name of truth and with the counterposing of what truly exists to the variety of appearance. Thus was born theoretical thought, for which in antiquity philosophy was a synonym.

I am perfectly aware that to both the writing and the reading public, a theoretical discussion today of the basic problems of Marxism seems superfluous or at best inappropriate. However, I cannot share this dominant sentiment.

The subjectivist-agnostic interpretation of the category of truth, which we examined in Part One, on "critical rationalism," has deep epistemological roots. Hence, Lenin's analysis of the epistemological intentions of "physical" idealism, which emerged at the end of the last century, is fully applicable to a description of the epistemological falsification of Karl Popper and his followers.

Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» (...) культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою. (shrink)

Актуальність теми дослідження в тому, що представлено напрями підвищення промислового менеджменту в сучасних умовах. Від того, яким чином буде здійснюватися управління виробничим процесом підприємства, залежить його ефективність, прибутковість та конкурентоспроможність в умовах ринкової економіки. Постановка завдання – аналіз різноманітних напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту з використанням інформаційних ресурсів; оцінка ролі і значення виробничого потенціалу підприємства в суспільному виробництві. Аналіз останніх досліджень і публікацій - в статті представлено аналіз основних положень теоретичного обґрунтування напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту, які знайшли своє відображення (...) у роботах вітчизняних науковців Г.Осовської, В.Воронкової, Р.Фатхутдинова, Н.Подольчак, А.Шегди. Методологічним фундаментом здійснення дослідження обраної тематики стали праці провідних вчених, фахівців, науковців, зокрема дослідженням показниківпідвищення ефективності роботи підприємства займалися І Бойчик, О.Гетьман, І.Ковальчук, С.Покропивний, Ю.Пономарьова, В.Сідун, В.Шаповал та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми – проведено на основі непередбачуваності сучасних економічних умов діяльності підприємств, що потребує подальшого дослідження і визначення реальних шляхів стабілізації та можливого підвищення ефективності роботи підприємств. Методологія – системного, структурного, структурно-функціонального аналізу, що дозволили проаналізувати проблеми напрямів підвищення ефективності промислового менеджменту з використанням інформаційних ресурсів. Виклад основного матеріалу. В статті проаналізовано виробничий потенціал підприємства. Розглянуто питання вимірювання величини і рівня ефективності використання виробничого потенціалу за допомогою використання сучасних методик на основі дослідження провідних методологій. Доведено, що уявлення про величину виробничого потенціалу підприємства і окремих його елементів дозволяє до певної міри управляти характеристиками потенціалу, внаслідок чого виникає можливість цілеспрямованої дії на віддачу виробничих ресурсів. Висновки - Провівши дослідження доведено, що під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства. (shrink)

The question of the relation of Marxism to utopianism is first of all the question of its relation to Utopian socialism and communism. However, the concepts of Utopia and utopianism are much broader than the substance of the particular socialist and communist teachings that preceded Marxism or existed alongside it. For precisely this reason the concept of Utopia must first of all be examined separately from Marxism. Only such an approach can reveal the real content and, in a sense, the (...) enduring significance of the Utopian element in people's consciousness, thinking, and worldview. (shrink)

The scientific-philosophical world-view of Marxism is a negation of philosophy in the old, traditional meaning of that word. That is, Marxism represents a negation of any attempt to create a completed system of philosophical knowledge that would exhaust the object of its research and be independent of all the subsequent development of cognition and of the life of society. This negation is concrete, dialectical, and materialist, and constitutes a significant factor in the philosophical revolution wrought by Marx and Engels in (...) creating the philosophical system called dialectical and historical materialism, differing fundamentally from all prior philosophical systems. (shrink)

On Islamic practices, doctrines and on Islamic ethics.